На свято Покрови у Будинку вчителя відбулась презентація нової книги члена Національної спілки журналістів України, генерал-майор СБУ Олександра Нездолі, якій добре відомий українському і зарубіжному читачеві як автор цікавих і змістовних книг про діяльність спецслужб і проблеми демократії: «Досьє генерала держбезпеки А. Нездолі» (2003 р.), «Дві епохи генерала держбезпеки» (2006 р.), «КДБ - розсекречені спогади» (2008 р.). Виразно позиціонується його політична книга «Україна третього тисячоріччя» (2005 р.), актуальність піднятих в ній питань не втрачена й у наш час. У книгах він сміливо узагальнює мало освітлену тему закулісного взаємовпливу органів державної безпеки в Радянській і сучасній Україні.

У своїй новій монументальній праці «Спецслужби і влада України» автор першим в Україні досліджує взаємини спецслужб і влади, починаю­чи із створення ВУЧК і до нашого часу. У книзі використовуються мало­відомі факти, що ще недавно значилися під грифом «Секретно». Даючи неоднозначні оцінки драматичним подіям, Олександр Нездоля відверто викладає свої роздуми про тернистий шлях держави від тоталітаризму до демократії, про те, що корені багатьох сучасних проблем законності в Україні приховуються у минулому. Це об'єктивна розповідь про діяльність партійних керівників і спецслужб, про поворотні події в житті України від перших днів утворення радянської влади до провалу ГКЧП і ліквідації СРСР. Автор вболіває, щоб весь досвід ефективної роботи спецслужби не канув безповоротно в Лету або виявився знищеним пір'ям придворних істориків, щоб секрети оперативної майстерності, кращий досвід професіоналів минулого було збережено для безпеки наших нащадків.

Серед багатьох розділів книги, що має понад 800 сторінок, як на мене, привертає увагу глава – «КДБ в Чорнобильській катастрофі». Ця найбільша техногенна катастрофа у світі, залишила невиліковні рани та потребує ретельного аналізу подій, що відбувались до аварії та після неї.

За 25 років про Героїв ліквідаторів наслідків аварії: пожежників, шахтарів, будівельників, представників інших професій написано чимало книг, споминів учасників і «не учасників» тих буремних подій. Проте досить мало про чекістів, які теж виконували першочергове завдання – рятували людей від невблаганної радіації.

На подолання наслідків аварії були зосереджені значні матеріальні та духовні сили нашого народу і в тому, що наслідки трагедії були значно мінімізовані, велика заслуга й військовослужбовців та співробітників КДБ України. Ми маємо також гідно поцінувати їх звитяжну, не завжди видиму роботу.

В пам'ять про їх подвиг на меморіальній дошці в Центрі професійно-патріотичного виховання СБУ вибито напис:

«З перших годин Чорнобильської катастрофи безпосередню участь у розслідуванні причин аварії й заходах щодо контррозвідувальному забезпеченню ліквідації її наслідків прийняли понад 1500 співробітників органів Держбезпеки України, чим зробили подвиг, рівний фронтовому».

І це сказано без перебільшення – зазначає у своїй книзі Олександр Нездоля. Книгу можна читати як захоплюючий детектив, проте, і насамперед, це правдива, хвилююча розповідь про події нашої сучасної історії, про події, які близькі й представникам старшого покоління й цікаві для молоді.

Для старшого покоління це сторінки їхньої біографії, що воскрешають у пам'яті багато чого з пережитого, дозволяють іноді переосмислити, глибше заглянути у минуле, а для молодого покоління це ще й урок патріотичного служіння своїй країні, свого роду «майстер клас».

Безумовно, таку книгу спромоглася написати тільки смілива, талановита людина, яка глибоко знає матеріал. Доводити, що Олександр Іванович мужня, смілива людина немає необхідності. Він пройшов суворі життєві випробування й зберіг у чистоті свою сумлінність, вірність присязі, залишився офіцером, що з повним правом може сказати - «Честь маю».

Знання їм теми теж не вимагає доказів. Автор розкрив, дешифрував себе як генерал КДБ вже у багатьох своїх автобіографічних книгах. П'ята книга «Спецслужби і влада України» - написана живою мовою, професійно, у якій яскраво виявився талант журналіста-публіциста й письменника. До таких оцінок варто додати й талант науковця дослідника, якій підняв і узагальнив величезний історичний матеріал, що дає нам привід і право звернутися у ВАК із клопотанням про присудження авторові п’яти книжок по сукупності вченого звання - доктора історичних наук.

Так, історична наука повна протиріч. Те, що вчора було білим, сьогодні, на догоду влади імущих, називають чорним і навпаки. Але історія не вулична дівка, яку крутять на усі боки й не набір окремих фактів, якими можна маніпулювати. Вона карає тих, хто не бере уроки з минулого й завжди кусає за п'яти тих, хто її забуває.

Треба частіше заглядати у минуле аби усвідомити сучасне. І ми повинні пам'ятати, що історію пишуть люди, ми самі, і яка вона буде, гарною або поганою, залежить тільки від нас.

Високої оцінки книга заслуговує саме тому, що автор гранично об'єктивно й чесно, з позиції патріота-українця, виклав події минулих десятиліть, які актуальні й у наш час. Він відкрив специфіку роботи органів держбезпеки, розвідки й контррозвідки, дозволив заглянути в глибини, образно кажучи, нижче ватерлінії айсберга силових структур. Це й цікаво й доступно для пізнання.

Тема «Влада й силові структури» досить складна й делікатна, вона вимагає вдумливого дослідження. Спасибі авторові книги, що він наважився до неї доторкнувся і дав неупереджену об’єктивну оцінку подіям минулого. Безперечно влада без сили приречена, як і сила без влади. Вони нерозривні, як близнюки брати, а, вірніше, сестри. І дуже важливо знати, чия влада, чиї інтереси вона представляє, якій владі ми маємо віддавати свої сили й свої серця.

POST CHERNOBYL