Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » 2006 Февраль 11 » Дві епохи генерала Олександра Нездолі
22:41 Дві епохи генерала Олександра Нездолі | |
| Учора відбулася презентація книги «Дві епохи генерала держбезпеки». Автор Олександр Нездоля — генерал-майор запасу СБУ, до створення якої мав безпосереднє відношення: 1991-1994 р. був начальником апарату голови СБУ. Потім — працював заступником міністра промисловості України, помічником Прем'єр-міністра України. Автор книг «Досьє генерала держбезпеки О. Нездолі» (2003 р.) та «Україна третього тисячоліття» (2005 р.). Книга не є простим викладом маловідомих фактів й подій. Це глибокий аналіз минулого й сьогодення нашої країни — і спроба зазирнути у майбутнє. У книзі є оригінальні відповіді на глобальні питання: «Чому насправді рухнув СРСР?», «У чому головні проблеми нинішньої тяжкої ситуації в Україні? «Що очікує країну у близькому майбутньому, і як це майбутнє зробити привабливим й щасливим», а також на інші, не менш актуальні запитання. Але найголовніше — автор доводить, що основна складова людського успіху, те, що дозволяє людині вижити й перемогти у найскладнішій ситуації — це сила Духу. Адже Олександру Нездолі не раз доводилося бувати у небезпеці, коли життя висіло на волосинці: 1980 р. справжню дуель зі смертю вів у Афганістані, де очолював штаб українського спецназу КДБ, потім — у ташкентському госпіталі, коли вже й медики мало сподівалися на одужання. І вже у незалежній Україні — коли удвох з директором відомого заводу опинився у бандитському кільці. Та й близькість до політиків іноді бувала смертельно небезпечною... Й лише гарт духу, що отримав свого часу в дитинстві й юності, давав сили вижити й вистояти. І для суспільства, переконаний автор, теж — первинним, визначальним для успіху є стан духу народу. Нація, що втратила віру й розчарувалася у ідеалах приречена на поразку. її не в змозі врятувати жодні економічні й політичні «чудеса». Олександр Нездоля не має ностальгії за минулим. Він вважає: у кожній епосі — радянській та пострадянській — було щось добре й щось погане. Тому й аналізує минуле, щоб не робити помилок у майбутньому. «Дві епохи генерала держбезпеки» у одних може викликати захват прозріння, у інших — гнів обурення, у третіх — шок від розкритих таємниць. Але є в книги головне — вона нікого не залишає байдужим. Микола МУЛЯР Урядовий Кур'ер | |
|
| |